Дитину ображають в школі — що робити: поради психолога для батьків

Школа — це ті перші кроки в самостійне життя, які, на жаль, нерідко супроводжуються проблемами з соціальною адаптацією, образами й тривогами. На жаль, дитячі конфлікти в наш час — вельми часте явище, і батьки іноді виявляються в дуже непростій ситуації. Як бути, якщо улюблене чадо в школі ображають? Чи варто втручатися або правильніше буде дозволити дітям розібратися самостійно?

Як зрозуміти, що вашого дитину ображають в школі?

Не кожна дитина розповість батькам про шкільні конфліктах. У одного не надто довірливі стосунки з мамою і татом, інший просто посоромиться, третій не захоче «уславитися слабаком» та ін. Так чи інакше, діти досить часто замовчують про справжній стан справ. Щоб уникнути більш серйозних проблем, слід бути уважним до своєї дитини.

Коли варто насторожитися?

Дитина «сам не свій» — сумний, злий, подавлений — дитина погано спить вночі.
Падає успішність в школі.
Учитель постійно залишає зауваження в щоденнику про запізнення та ін.
Пропадають речі дитини — Аж до гумки.
Дитина регулярно шукає привід, щоб залишитися вдома.

Буває, що дитина і сам скаржиться. Звичайно, перша реакція будь-якого батька — рвонути в школу і всім показати «де раки зимують». Але паніка тут – остання справа. Для початку варто з’ясувати – чому ображають дитини.

Дитину в школі ображають — в чому може бути причина?

Як правило, основні причини конфліктів між однокласниками — це …

Нерішучість і слабкість дитини, нездатність постояти за себе.
Слабкість фізична (Хронічне захворювання та ін.).
Вада в зовнішності, здоров’я (Наприклад, окуляри або кульгавість, заїкання та ін.).
Манера поведінки (Хвастощі, зарозумілість чи, навпаки, боягузтво, лякливість).
Менш модний, ніж у однолітків, вид. Низька успішність.

Незалежно від причини, в ситуації, коли дитині нічого протиставити кривдникам, він змушений миритися з усіма знущаннями. Тому важливо зрозуміти, як правильно діяти, щоб допомогти своїй дитині.

Дитину ображають в школі — як діяти батькам?

Що найчастіше радять батьки (особливо зайняті) в цій ситуації? Не звертати уваги. Звичайно, якщо хлопчик смикнув однокласницю за косичку, або хтось когось обізвав, то тут ніякого конфлікту немає, і дана порада цілком правильний. Але якщо конфлікт переростає в проблему, яка відбивається на настрої, успішності і навіть здоров’я дитини, то пора вдаватися до більш ефективних методів.

Раду про підставляння іншої щоки, якщо дитину вдарили по лівій, в корені невірний для сучасних дітей. Боягузливо або покірно ковтаючи образи, дитина змушена буде спочатку змиритися з роллю жертви. Наслідки для його подальшого становлення себе, як особистості, можуть бути невтішними. Як мінімум, дитина замкнеться в собі.
Співчувати, емоційно підтримувати і бути поруч в будь-якій ситуації — Це перше завдання батьків. Дитина повинна не боятися ділитися з батьками своїми переживаннями. Ваше завдання — грамотно пояснити дитині, чому він правий чи не правий, і що робити.
Однозначно не слід мчати в школу і карати кривдника. По-перше, у вас немає права карати чужу дитину, по-друге, після вашого «акту помсти» до дитини можуть почати ставитися ще гірше. Тобто, проблема не вирішиться, а дитина стане «ябедою».
Один з варіантів — зібратися всім сторонам разом і прийти до єдиного рішення. Тобто, обидві дитини, батьки з обох сторін і педагог.
Педагог — це людина, яка відіграє основну роль «рефері» в конфлікті. У силах вчителя — як не допустити конфлікту, так і грамотно примирити сторони ще до втручання батьків. Саме вчитель, в першу чергу, повинен знайти спосіб об’єднати конфліктуючі сторони — через бесіду, дружнє наставлення, гру або спільна праця. До слова, спільне виконання якогось завдання — вельми ефективний спосіб примирити дітей.
Віддати дитину в спортивну секцію — Теж хороший виховний момент. Але справа не тільки в тому, що ваш малюк навчиться захищатися фізично і зможе «відбити удар». Керівник секції повинен навчати дітей з точки зору виховання в дитині лідерських якостей і правильної оцінки ситуації. Досвідчений учитель учить не махати кулаками, а розвивати впевненість у собі і вирішувати конфлікти, в першу чергу, психологічно.
Будьте відстороненими при вирішенні конфлікту. Тобто, постарайтеся відкинути емоції батька, який готовий порвати будь-якого за сльози свого крихти, і подивитися на ситуацію з боку. Тобто, розважливо і мудро.
Пошукайте спосіб примирити дітей. Влаштуйте дитячу вечірку, свято. Придумайте сценарій свята, в якому будуть задіяні всі сторони конфлікту.
Якщо джерело конфлікту — носіння окулярів, проблеми з вимовою звуків та ін., То можна (при можливості) перейти на контактні лінзи, відвести дитину до логопеда і т.д. Якщо проблема в повноті — запишіть дитину в басейн і займіться його фізичною формою.
Питання «модності» у школі був в усі часи. Рівень достатку у всіх різний, і заздрість / образи / хвастощі, на жаль, мають місце. Введення форми в школах частково вирішило цю проблему, але залишаються рюкзаки, прикраси, різні дрібниці. В даному випадку, батьки і вчитель повинні пояснювати дітям, що пишатися потрібно своїми успіхами і досягненнями, а не красивими і дорогими речами.
Не ігноруйте проблеми дитини. Будьте завжди на чеку, будьте уважні навіть до дрібниць. Це допоможе вам попередити багато конфлікти ще в їх зародку.
Якщо конфлікт виходить за рамки допустимого, якщо мова йде вже про дитячої жорстокості із заподіянням фізичної шкоди, переслідуванням і приниженням, то тут вже проблема вирішується на рівні директора школи і співробітника правоохоронних органів.

Безумовно, це важливо — усунути можливі джерела проблеми, навчити дитину розкриватися з кращих сторін, дати йому можливість для самореалізації, щоб у дитини були підстави для гордості за себе, для впевненості в собі. Але й батьківська підтримка поза стінами школи має дуже велике значення. Вивчайте свою дитину постояти за себе, вірити в себе і бути сильною і справедливою особистістю.